Розібратись в хитрій «генетиці» полімерів не просто. Проте, озброївшись деякими підказками та нашими рекомендаціями, ви не тільки оволідієте деякими знаннями з області молекулярної біології, а й дізнаєтесь як зекономити на пластиковій тарі…

Ми, як постачальники промислової тари, часто чуємо від наших клієнтів питання:

  • чим відрізняється пластик від пластмаси?
  • де краще використовувати тару з поліетилену, а де з поліпропілену?
  • в чому різниця між первинним і первинним пластиком?

І одразу відповідаємо на перше питання… насправді різницю пластика від пластмаси можна прослідкувати тільки на рівні вимови цих двох слів. Іншими словами, суть цих слів однакова, просто варіант «пластик» більш звичний.

Ну, а теперь по сути...

Поліетилен vs Поліпропілен: відмінності та сфера використання

Як відомо, найбільш розповсюдженими матеріалами є поліпропілен (ПП) та поліетилен (ПНД). Відрізняються хімічною інертністю, зносостійкістю, стійкістю до корозії та довговічністю. Це дозволяє обчислювати терміни використання в десятках років. 

Поліпропілен має тверду основу. Вироби з цього матеріалу не руйнуються при кип’ятінні та не деформуються при стерилізації парою. Можуть експлуатуватись за низьких температур.

Серед головних особливостей виділимо:

  • можливість використання на відкритому просторі (стійкий до низьких температурним режимам до -20° та потраплянню прямих сонячних променів);
  • легкість очистки;
  • стійкість до жирів, нафтопродуктам (хороший показник для харчової, нафто-, лакофарбової промисловості);
  • хімічна нейтральність. 


Використовується при виготовленні: складських пластикових лотків, ящиків KLT, харчових євроконтейнерів, сміттєвих баків, легких пластикових піддонів, полімерних листів.

dnk-plastika-2.jpg (945 KB)dnk-plastika-3.jpg (1.16 MB)Поліетилен. Характеризується високим рівнем щільності. Серед переваг:

  • високі показники еластичності та міцності;
  • стійкість до механічних пошкоджень;
  • стійкість до ультрафіолетового випромінювання;
  • використовується при температурі до -40°, що важливо в умовах агресивного/глибокого заморожування.

Підходить для виготовлення важкої тари: великогабаритних пластикових контейнерів, а тако посилених піддонів (де статичне навантаження - від 3 тонн та вище). За рахунок своєї еластичності витримує пошкодження та не тріскається. 

Обидва матеріали схожі за своїм зовнішнім виглядом та фізичними особливостями:

  • не мають смаку та запаху;
  • пластичні;
  • нагріваються та плавляться за високих температур (від 160);
  • діелектричні;
  • легкі за вагою та безпечні для людини.

Первинний чи вторинний пластик: що обрати?

Первинна сировина - це, в першу чергу, висока якість. Вона не токсична та може контактувати з продуктами харчування. 

Окрім еко-переваг має:

  • високі показники еластичності та міцності;
  • стійкість до механічних пошкоджень;
  • можливість використання в температурних діапазонах від -40° до + 95° та вище (чого не скажеш про тару з вторсировини).

«Первичка» використовується на харчових, м’ясопереробних, фармацевтичних підприємствах. Всюди, де до транспортування продовольчих товарів висувають завищені вимоги. Так, пластикові контейнери, лотки, піддони з первинного пластику можна назвати універсальними - використовуються для прямого контакту з продуктами харчування, лікувальними препаратами, товарами для дітей. А також підходять для експорту продукції в будь-яку точку світу.

З особистого досвіду знаємо, що навіть така, на перший погляд, незначна деталь, як тара, може стати перепоною для успішного оформлення вантажу на митниці. Країни Євросоюзу, наприклад, приймають продовольчі товари лише в упаковці, виконаній з певних безпечних для споживача матеріалів. В іншому випадку, вантаж буде затриманий на митниці, а підприємець понесе фінансові та репутаційні збитки.

В яких випадках можна зекономити на тарі з вторсировини? 

Пластикові вироби з вторинної сировини використовуються всюди, де не критичний колір та немає суворих вимог до гігієнічності. Така тара використовується для напольного зберігання та перевезення непродовольчих товарів чи продукції в упаковці.

У виробів з переробленого пластику термін експлуатації значно менший, вони більш крихкі та меньш довговічні. При задіяні високих температур можуть виділяти токсичні речовини.

Існує три типи вторсировини: 

  1. Відходи з’єднання полімерів. Така сировина підходить для виготовлення товарів з низькими вимогами до властивостей.
  2. Відходи від переробки бракованих виробів, литникових систем, злитків з сумішей полімерів. Матеріали використовують в якості добавки до первинного матеріалу.
  3. Відходи споживання (предмети побуту, автозапчастини, медичне обладнання і т.д.). Піддаються ретельному сортуванню та необхідній обробці. 

Перед покупкою спитайте себе:

  • Де буде використовуватись тара: на відкритому просторі в мороз та спеку чи в приміщенні?
  • В яких умовах буде експлуатуватись та як часто пересуватись з місця на місце?
  • Якого характеру продукція буде зберігатись/транспортуватись в тарі: сухі чи рідкі речовини, хімічного чи натурального складу?

Підводячи підсумки, відмітимо, що сучасні технології вторинної переробки дозволяють створювати з утилізованих відходів пластмаси повноцінний, добротний матеріал. Вторинний пластик не поступається в фізичних показниках первинному, а коштує при цьому значно дешевше. Якщо при експорті товарів немає суворих критеріїв до класу полімерної тари - рекомендуємо звернути увагу на упаковку переробленого полімеру.

Правильно підібрана тара вбереже від зайвих витрат. Головне, підібрати виріб з того типу пластику, який відповідає нормам зберігання та транспортування вашої продукції.