Подія 1. Приєднання України до NCTS (Нової комп'ютеризованої транзитної системи та Конвенції про процедуру спільного транзиту). 15 серпня Верховна Рада схвалила законопроєкт № 7420, або простіше – Закон про "митний безвіз".

Про що він? NCTS – це нова комп'ютеризована транзитна система, завдяки якій відбувається обмін даними між митними службами в 36 країнах-учасницях Конвенції. Отже, українські митниці та ЄС одночасно будуть бачити в системі транзитний документ, за яким зможуть перевіряти відповідність  вантажу супровідним документам. Відтак сподіваємося на пришвидшення проходження товарів через кордон та їх митне оформлення.

Окрім суто логістичних питань, це відкриває можливості для вітчизняних банків та страхових компаній, оскільки українські фінансові гарантії почнуть діяти у 36 країнах світу.

Відтепер майже все спілкування компанії з митницею у процедурі спільного транзиту відбуватиметься дистанційно. Тобто немає необхідності фізично доставляти вантажі до місць, де митниця виконує митні формальності.

«Нова філософія митної справи» – таку назву події дав Юрій Драганчук, зам міністра фінансів України з європейської інтеграції. Держмитслужба каже, що піклуватися про отримання спеціальних транзитних спрощень треба вже зараз, під час національного застосування NCTS. Міжнародне застосування процедури спільного транзиту очікується наприкінці 2022 року. А подати заявку на отримання згаданих спрощень може та компанія, яка оформила не менше 50 декларацій у режимі спільного транзиту (Т1UA). Саму заяву потрібно надати в електронному вигляді разом із анкетою самооцінки.

Подія 2: Відкриття зернового коридору з України: проміжні підсумки

22 липня Україна підписала угоду з Туреччиною та ООН, Росія – з Туреччиною та ООН уклада дзеркальний договір. Було визначено порти для вивезення українських вантажів, а саме: Південний, Одеський морський торговий та Чорноморський.

Вже наступного дня РФ завдала ракетного удару по Одеському порту. Однак Україна продовжила приймати заявки. На сьогодні вже 720 тис тонн української агропродукції було перевезено на 33 вантажних суднах до 9 країн світу.

Що ми веземо? Не лише пшеницю. Окрім неї ще соняшникова макуха, кукурудза.

Чи це добре? По-перше, наші порти працюють на вхід та на вихід. А це означає, що є вірогідність того, що підуть й інші вантажі.

По-друге, Україна лишається помітним гравцем на міжнародному ринку, а отже нові контракти будуть, рівно як надходження. За даними Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute: за оптимістичними очікуваннями, сукупні економічні вигоди від розблокування українських портів становитимуть $5,5 млрд. Навіть за песимістичним сценарієм НБУ, додаткова експортна виручка від аграрної продукції очікується на рівні близько $14,7 млрд або близько 30% всього експорту України.

Втретє, світові продовольчі ринки починають стабілізуватися. Ціни на пшеницю впали на цілих 8% після підписання угод. Індекс продовольчих цін Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН упав ще в липні на 9%. Це є найбільшим зниженням з 2008 року», — зазначив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

Четверте: вартість логістики альтернативними маршрутами падатиме. Про це свідчать цифри, які зазначив Микола Сольський,  міністр аграрної політики. За його словами, минулого року логістика залізничним і автотранспортом коштувала приблизно $7 на тонну, з початку війни доходило до $100 за тонну. Після підписання угоди вартість страхування впала майже втричі, фрахт – на 30–50%.

Отже, маємо ще й таку локальну перемогу – відкриття шляхів для нашої агропродукції.

Подія 3. Як до школи: з 1 вересня Кабмін дозволить перетинати кордон працівникам експортоорієнтованих компаній

Головні умови для перетину кордону:

  • середня заробітна плата працівника – не менше 20 тис. грн,
  • відсутня заборгованість із податків та зборів перед бюджетом.

Виїздити за кордон можна за заявкою роботодавця. З огляду на втрату постачальників та потреби у пошуку нових ринків збуту продукції, це дійсно має допомогти. В такий спосіб, працівники  зможуть брати участь у міжнародних заходах, підписувати контракти, виводити на нові ринки вітчизняну продукцію.

Виїзд, щоправда, можливий лише на тиждень і не більше ніж для 10 співробітників на компанію. 

Подія 4: «Виконати неможливо»: це все, що потрібно знати, про виїзд моряків за кордон

Ми вже розказувати про стан українських моряків та як це впливає на галузь логістики. Тема зазнала продовження. Було створено петицію, в якій, зокрема, йшлося про надання дозволу виїжджати за кордон чоловікам 18-60 років без військового досвіду. Президент відповів так: «по відношенню до громадян України не може бути привілеїв за професійною приналежністю».

А отже, єдиний варіант  виїзду – це отримання дозволу на виїзд у складі екіпажів суден з українським зерном.

Нагадаємо, 15 серпня Верховна Рада продовжила термін дії воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 діб.

Разом з тим, питання набуло розголосу: неурядові організації морської галузі розглядають можливість надання українським морякам фінансової допомоги. Про це йдеться у повідомленні Міжнародного фонду допомоги морякам (SIRF). А поки що, спостерігаємо, працюємо.

Подія 5. Гарабитно-вагові WIM-комплекси та сплата штрафів

Дивиною для деяких перевізників виявилося відновлення роботи габаритно-вагових комплексів в Україні. Тим не менше, з 1 червня вони знову працюють, а на порушників габаритно-вагових норм накладають штрафи.

Більше того, Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила про нові WIM-комплекси, які працюватимуть з 22 серпня. Станом на 1 серпня у штатному режимі працює 28 WIM-комплексів у 14 областях України.

Ну а ми нагадуємо, що перевірити наявність штрафів ви можете за посиланням

Тобто безпосередньо на сайті Укртрансбезпеки. Для пошуку необхідно заповнити два поля:
- державний номер ТЗ,
- інформацію про власника ТЗ або серія та номер постанови.

А оплати штрафи за порушення габаритно-вагових норм, зафіксованих в автоматичному режимі WIM-комплексами, можна через Приват-24. Реквізити нових рахунків вже додані до шаблонів та вводяться автоматично.

Подія 6. 5% вгору: вакантність логістичної нерухомості столичного регіону зростає

Маємо практично довоєнні ставки на склади класу А – тобто 5-6 у.о. / місяц. Ринок складської логістики столичного регіону переформатується. Йде перебудова бізнес-моделей: багато приміщень надають в суборенду, розподільчі центри змінюють локації на захід країни, де до речі ставки сягають 6-7 у.о. / місяць. Відбувається редевелопмент торговельної нерухомості в логістичну.

За даними Watermelon Development, на сьогодні доступні до оренди 77 тис.кв.м, тобто, майже 5% існуючої пропозиції та на жаль, вакантність ще зростатиме найближчим часом. За словами Федора Арбузова, засновника Watermelon Development, трендом стає також «торгівля з коліс». Тобто в топі зараз крос-докінгова модель: завезли, розвезли, чекаємо на наступне. Запаси не робимо. Такої моделі зараз тримається Unilever, яка до війни у ​​стоку тримала 10 тис. палет товарного запасу, зараз 100 палет, три фури замість 300 фур.

Авжеж можна зауважити, що до Києва їдуть склади зі Сходу: Харків, Дніпро, але наскільки нам відомо це не перекриває наявну вакантність. Тому зараз логістика – це не про розподільчі центри та створення запасів, це про «коротке плече», доставку «з колес», швидку роботу 3 PL-операторів. Саме швидкість доставки, проведення розвантажувально-навантажувальних операцій, сортування, будуть визначати логістику найближчим часом та до моменту закінчення бойових дій.

Подія 7. 10% збору за придбання валюти для імпорту товарів

«Новина на вентилятор» – приблизно так можна охарактеризувати дискусії, що точаться від моменту заяви про запровадження в Україні податку у розмірі 10% на купівлю валюти для здійснення імпортних операцій.

Що відбувається? Світ на порозі рецесії. Це коли маємо тривале та стійке падіння темпів росту. І це не лише про війну, Україну. Це про світ загалом. Під час рецесії економіка ходить по колу: сировина зростає в ціні, логістика дорожчає, виробники підіймають ціни на кінцеві товари, споживачі з певного моменту скорочують придбання через брак грошових коштів, виробники скорочують виробництво, безробіття шириться, грошей меншає у всіх й одразу. Це доволі примітивне пояснення, тим не менше достатнє аби зрозуміти, що потрібно діяти так, щоб розірвати це коло.

Так з’являються нові концепції, які мають стабілізувати платіжний баланс держави. Щодо означених 10 % збору у Європейській Бізнес Асоціації є певні побоювання, які полягають в тому, що «дана ініціатива може бути розцінена країнами як додаткове оподаткування імпорту. Фактично такий собі дискримінаційний захід по відношенню до товарів та послуг з країн, які надали українським товарам режим найбільшого сприяння та скасували мита».

Пам’ятаємо, що «відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради 2022/870 від 30 травня 2022 року про тимчасові заходи з лібералізації торгівлі, Україна має утриматись від застосовування нових імпортних мит або будь-яких інших платежів щодо імпорту, нових кількісних обмежень або еквівалентних заходів, дискримінаційних адміністративних заходів».

А отже, до впровадження потрібно провести переговори з ЄС та Світовою організацією торгівлі.  Але це суто юридичний бік питання. Є інший – наразі деякі вітчизняні компанії втратили внутрішніх постачальників певних комплектуючих, матеріалів, сировини, і вимушені шукати постачальників за кордоном. А отже цей податок в разі запровадження буде відбиватися в ціні продукції для кінцевого споживача. І як ми говорили вище, з огляду на рецесію, це аж ніяк не вилікує економіку. А якщо пригадати, що у переліку імпортованих товарів переважна більшість це товари критичного імпорту, які не виробляють в Україні, то викликає подив така ініціатива. До таких товарів окрім нафтопродуктів, газу, вугілля  належать також бензин, медикаменти, активні фармацевтичні інгредієнти для виробництва ліків, телекомунікаційне обладнання. А ще. Хочемо нагадати, що нам потрібен імпорт сталі для легких тонкостінних конструкцій (ЛСТК) – S350gd. Це базовий матеріал для виготовлення елементів конструкцій скатних покрівель та вентильованих фасадів. Також за цією технологією зводиться значна частина комерційних будівель та споруд: склади, логістичні центри, виробничі цехи, конструкції для кріплення ФЕМ сонячних електростанцій.

Подія 8. Ринок металопрокату: сталеві яйця вітчизняного бізнесу

Маєте знати, що:

- частину потужностей ринку знищено,

- експорт ускладнено,

- сировина здорожчала, а певних видів взагалі немає.

Що відбувається? Зараз частину попиту, яку тримали маріупольські комбінати, вдалось покрити підприємствами Запоріжжя, Кривого Рогу, Дніпра. Втім, наприклад, ситуація з товстолистовим і фасонним прокатом погана. За словами Ігоря Хорошилова, ПП «Старпласт», в нас є підприємство, яке може задовольнити майже всі внутрішні потреби в гарячекатаних сортових профілях, але деякі сортаментні позиції виготовлялися лише на комбінаті «Азовсталь», і незабаром їх запас буде вичерпаний.

Залізничні рейки, лист в товщинах 8-200 мм габаритом до 3300х24 400 мм тепер поставлятимуть тільки з-за кордону. І питання не в тому, що на зовнішніх ринках дефіцит цієї продукції, а  в тому, що поставки сировини будуть з Турції та Китаю, а отже морським шляхом, що відобразиться на термінах поставок та ціні.
За словами експерта: «Для будівництва зерносховищ, елеваторів та інших сільськогосподарських конструкцій знадобиться сталь з алюмоцинковим або магній-цинковим покриттям та межею плинності 350 МПа і вище, в діапазоні товщин 0,8-3,0 мм. Усі перелічені галузі потребуватимуть безпрецедентної кількості сендвіч-панелей, покрівельного та фасадного профільованого листа, металочерепиці. А це оцинкована сталь DX51D з полімерним покриттям у товщинах 0,3-0,8 мм. Можна припустити, що оцинковка та чорний холоднокатаний рулон вітчизняного виробництва забезпечать потребу виробників вікон та дверей. Але вся конструкційна рулонна сталь та значна частина тонкого покрівельного рулону з полімерним покриттям має бути імпортована».

Дилетанти вивчають тактику, поціновувачі – стратегію, професіонали – займаються логістикою. Тож слідкуємо за подіями, вбачаємо логічні зв’язки та займаємося логістикою. Підписуйтеся. Коментуйте. «Шерьте» досвід. До зустрічі на каналі!