Поганий рік для економіки, найкращий для ринків

З такої преамбули почали свій інвестиційний прогноз на 2023 рік J.P.Morgan. Давно не було такої одностайності думок, як зараз. Аналітики сходяться в тому, що глобалізація більше не є центральною ідеєю, але залишається інструмент досягнення національних інтересів.

Тобто країни від стратегії «закупити будь-де, аби дешевше» переходять до виробництва «в країні». Це підтримує власних виробників, створює робочі місця й захищає попит від глобальних коливань в ланцюгах постачань. Війна в Україні, стосунки між США та Китаєм є тими рушійними факторами, що змусили компанії різних країн піддати сумніву дієвість Світової організації торгівлі. Зриви в ланцюгах постачань (спочатку через пандемію, потім через війну) фактично ультимативно повертають світ до протекціонізму. Як наслідок, накопичення товарних запасів та сировини на складах. Про це вже свідчить зміна характеру вантажних потоків: частка повнопалетних відправлень в США становить 17% у 2022-му в порівнянні з 14% в 2021 році

До чого готуватися?

До обмеження експорту-імпорту. Як наслідок, дефіциту будь-чого, що не можна виробити в країні, збільшенню термінів доставки через черги очікування поки замовлення буде прийнято та оброблено. Словом, не хочеться наврочити, але світ повертає до внутрішнього господарства, коли ринок для збуту продукції закритий, але колаборації в межах використання ресурсів зберігаються.

Що робити?

Інвестувати. Саме так. Вкладатися у розвиток партнерських відносин, розширення власних навичок, розробку та/або впровадження технології.
Процитуємо щорічний звіт «Дойче Банк»: «Інвестиції є доцільними в ті компанії, які зможуть отримати переваги від технологій зберігання енергії, автономних транспортних засобів, мобільності та нових транспортних методів».

Як щодо складського сегменту?

Тренд наступний. В Європі та США продовжуватиметься позитивний тренд електронної комерції, але на тлі тотальних заощаджень. Кількість складів в системах обслуговування зменшується, жоден притомний ТОП-менеджмер не хоче утримувати склади та покривати витрати на транспортування. Тренд зміщується до невеликих складів, добре автоматизованих, аби не залежати від робочої сили.
Омніканальність збуту, яку ще пару років тому кинулися розвивати всі, зараз сповільнилася. 70% планують підтримувати лише один – два канали.
З важливого. Зменшується зона зберігання на складах, але збільшуються зони приймання, відвантаження, підбору та пакування. У щорічному дослідженні Logistics Management «Складські операції та тенденції 2022» йдеться, що: «Серед найбільш завантажених зон складу 27% респондентів назвали зону приймання. Показник зростає з року в рік: 24% було минулого року, 18% у 2020 році. Збільшилися затори в зоні підбору — з 7% до 11% цього року».

В частині автоматизації, використання радіочастотних кишенькових пристроїв для бездротового комплектування замовлень зросло на 5%. Голосовий відбір знизився до 6% хоча пару років тому мав 14%.

Все більше зацікавленості в системах “товари до людини” (goods-to-person, GTP). Їх використовують 16% респондентів, в той час як роботів AGV менше 10%.

Незмінними лишаються технології обробки вантажів: вилкові навантажувачі тримають першу сходинку, візки різноманітного функціонального призначення – другу, конвеєри – третю. Трохи впала зацікавленість у палетайзерах, але вирізняється стабільністю попит на вертикальні ліфтові системи.

І наостанок, як надовго з нами цей стан речей?

Міжнародна KPMG підготувала щорічний звіт, в якому 65% українських бізнес-лідерів залишаються оптимістами й впевнені в зростанні їх компаній та галузей впродовж наступних 3-х років. За кордоном цей показник становить 85%.

У життєстійкість власних компаній у перспективі 6 місяців вірять 79% українських керівників, у той час як у життєстійкість країни лише 40%.
Серед стратегій зростання вітчизняний бізнес розглядає неочікуване – органічне зростання – 63% бізнес-лідерів голосували за нього. А ось про створення об’єднань, альянсів, угод «злиття та поглинання» говорять виключно за кордоном. В Україні фокус на власних силах, операційній діяльності, ресурсозамінних нових технологіях і цифровізації. Щодо останньої, 45% керівників в Україні та 72% у світі тримаються агресивної стратегії інвестування в цифровізацію та відмову від застарілих технологій.

Тож рухаємося далі згідно вимог чинного законодавства :)

Законодавчі вимоги: наші та міжнародні

У нас – з 1 січня набув чинності Закон «Про Митний тариф України». Це означає, що віднині діють нові коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Зверніть увагу!

Зміни ставок ввізного мита на товари не передбачено. Лише зміна класифікації окремих товарів згідно з УКТЗЕД. Зі змістом документу можна ознайомитися за посиланням під відео.

У них – підвищення дорожніх податків та впровадження EURO-7.

Минулого разу ми розповідали що цьогоріч одразу декілька країн підвищать тарифи за проїзд вантажних автомобілів автотрасами. Це Польща, Франція, Італія та Німеччина . Якщо не дивились це відео – вам сюди. (показати пальцем вгору)

Зараз до цих країн має намір доєднатися Литва та Болгарія. Але, якщо у Литві рішення має ухвалити Сейм навесні цього року, то Уряд Болгарії запевняє, що не підвищуватиме тарифи для вантажівок аж до 1 липня.

Тож беремо це до уваги, закладаємо в бюджети тарифи та готуємося до впровадження EURO-7. Так, вам не почулося.

Європейська комісія наполягає на впровадженні стандартів EURO-7 для вантажівок. Але родзинка дещо в іншому. Готові? Окрім екології, вперше Euro-7 міститимуть граничні значення зносу шин та гальмівних колодок. Непогано, так? Але, друзі, час є. До липня 2027 року. Після цього Euro-7 поширюватиметься на всі зареєстровані вантажівки в ЄС, що буде з транзитом не відомо. Питання перебуває у повітрі, не на папері. Але доволі голосно вже обговорюється. Тож маємо діяти на упередження. Особливо це стосується тих, хто завозить вживані вантажівки з-за кордону.

До речі, вам ловіть ще один корисний факт. Попит на вантажівки в Європі наразі переважає над пропозицією і очікується, що лишиться таким до 2024 року. Більше того, терміни поставок нових траків наразі сягають понад рік(!), замість 3 місяців, як колись. Все це спонукає до інвестування у …. правильно….мережі автосервісів. Традиційно інвестують там, де спокійно та є мотивована робоча сила. Mercedes, наприклад, у Польщу. Там вже відкрито 37 сервісних центрів і 2 планують цього року. Україна, з нашими золотими руками, може зайняти вагомі позиції в цьому сервісному сегменті. Авжеж розуміємо, що це питання перемоги. Але переговори з закордонними колегами проводити можна вже.
Які ще є можливості – у нашому наступному випуску. Робіть підписку й будемо на зв’язку.

«Правило №1 – не втрачати. Правило №2 – не забувати Правило №1» Уорен Бафет

Поки найдорожчий бренд світу «Амазон» розмірковує про закриття трьох складів у Великій Британії та скорочення 1800 працівників, в Україні намагаються не втрачати, а будувати нові об’єкти.

Пригадуєте жарт: « - Кіт, як зробити життя краще? – Просто береш. – І робиш. – Береш. – І робиш»? Так ось, ми разом з Агроматом просто «взяли та зробили». У війну. Склад завдовжки 75 метрів, на ділянці з перепадом висот у 700 мм, без проведення складних робіт з фундаментом. Все це за менш ніж квартал. Як це? Дивіться тут. Але ж хіба ми єдині? Ні. У нас гарна компанія.
Nestle Україна запускає виробничий хаб в Луцькому районі Волинської області. 40 млн швейцарських франків буде інвестовано у розширення виробництва на 1 500 робочих місць. Компанія хоче аби цей хаб став продовольчим та кулінарним центром, що постачатиме продукцію на український та інші європейські ринки.

Це саме ті акуратні добрі новини, які свідчать про інвестиційну привабливість країни навіть попри низький довгостроковий кредитний рейтинг – маємо рівень "CC" (імовірний дефолт). Звісно, є компанії, хто пішов з нашого ринку. Але є ті, хто розгледів звільнену нішу від конкурентів, пригадав Правило №1, зробив ставку на перемогу та «інвестиції довжиною в життя», як казав Уорен Бафет. Ми також на це поставили. А ви? Напишіть в коментарях вашу позицію.

Завершимо випуск ще однією думкою світового мільярдера Уорена Бафета: «Не тримайтеся за гроші під час війни. Найближчі 50 років набагато краще мати працюючі виробничі активи, ніж шматки паперових».

Сил вам, друзі! Мудрості у прийнятті рішень!